. ТОП-5 фактів про українців від Центру Разумкова | Набат-время знать больше

ТОП-5 фактів про українців від Центру Разумкова

Нещодавно Центр Разумкова опублікував дані дослідження «Ідентичність громадян України в нових умовах: стан, тенденції, регіональні особливості». Робота вийшла доволі об’ємною та змістовною, охопивши цілий ряд злободенних національно-культурних питань.

Окремо варто зупинитися на блоці суспільних відносин, зокрема на таких питаннях, як культурні зв’язки, розуміння нації, міжрегіональні відносини, а також ставлення українців до населення різних націй і окупованих територій.

1. КУЛЬТУРНІ ЗВ’ЯЗКИ

Найвище українські респонденти оцінюють культурну близькість українців і росіян, які проживають в Україні. Дистанція між українськими і російськими громадянами видається респондентам більшою, а між громадянами України і громадянами країн-членів ЄС — ще більшою.

Оцінюючи культурну близькість жителів різних українських регіонів, респонденти найвище оцінили близькість мешканців Центральної і Східної України, Заходу і Центру країни, а також Галичини і Центру.

Дистанція між українськими жителями та населенням окупованих районів Донбасу та мешканцями Криму оцінюється на середньому рівні. Найбільшою вважається дистанція між жителями Західної і Східної України та між жителями Галичини і Донбасу.

Таким чином, громадяни вважають відмінності між культурами деяких регіонів України більшими, ніж з культурами інших держав.

Порівнюючи з 2005 роком, зросло відчуття відмінності українців від росіян і громадян Росії, дещо зменшилося — щодо жителів ЄС. Водночас знизилися оцінки близькості між жителями Галичини та Донбасу.

Очевидно, на взаємне сприйняття жителями різних частин України одне одного продовжує чинити значний вплив масив стереотипів і міфів минулого, а також слабкий рівень комунікації.

2. РОЗУМІННЯ НАЦІЇ

Більшість (56%) респондентів вважають найбільш прийнятним для себе громадянське визначення української нації як спільноти всіх громадян України незалежно від їхньої етнічної належності, мови спілкування і традицій.
19% респондентів підтримують варіанти визначення української нації як етнічно обумовленої (наявності українців серед своїх предків).

17% опитаних підтримали «культурницьке» визначення нації, за якого головним є спілкування українською мовою, слідування національним традиціям та виховання у відповідності до них своїх дітей.

Примітно, що етнічні варіанти визначення нації як другою за значенням найбільше підтримуються на Сході (чверть), тоді як на Заході — «культурницьке» розуміння нації (майже третина).

Зазначається, що протягом останніх 10 років у суспільстві значно зміцнилося розуміння української нації як громадянської, зменшилася підтримка підходів, заснованих на етнічній обумовленості, за збереження рівня підтримки «культурницького» розуміння.

3. МІЖРЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ

Трохи більше половини громадян не вважають, що між західними і східними регіонами України є такі протиріччя, відмінності та диспропорції, що могли б призвести до їх роз’єднання та утворення інших держав або входу до складу різних держав.

Наявність таких відмінностей визнають 28% опитаних. Більше половини респондентів на Заході, у Центрі і на Сході, а також відносна більшість жителів Донбасу вважають, що таких відмінностей немає. На Півдні респонденти, які відповіли «так» і «ні», розділилися майже порівну — 34% і 35% відповідно.

Порівнюючи з 2007 роком, відбулося зростання часток громадян, які погоджуються з можливістю роз’єднання регіонів України, та тезою про західних і східних українців як два різні народи, могло відбутися як під впливом реальних подій, що підтвердили можливість реалізації такого сценарію (Криму та Донбас), так і внаслідок впливу російської пропаганди. Певний грант для цього створили й особливості соціокультурної ідентичності громадян у різних регіонах.

4. СТАВЛЕННЯ ДО ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ НАЦІЙ

Дещо більше половині опитаних байдуже, з представниками яких національностей проживати по сусідству. Серед тих, хто зробив вибір, майже третина обрали українців. На другому місці — поляки (20%), з росіянами хотіли б проживати по сусідству 14% опитаних, з угорцями — 11%, з євреями — 10%. З румунами — 9%, з татарами — 8%.

У всіх регіонах, крім Заходу, громадяни, яким байдуже, з ким жити по сусідству, становлять більшість. На Заході і в Центрі більш бажаними сусідами є українці і поляки, на Півдні та Сході — українці, росіяни та поляки, на Донбасі — росіяни та українці.

На питання «З представниками яких національностей Ви не хотіли б жити по сусідству?» більшість громадян відповіли, що їм байдуже. Так вважають понад половину на Півдні та Донбасі, відносна більшість у Центрі та на Сході, на Заході — понад третину.

Відносна більшість респондентів не хотіли б проживати поруч з циганами (32%). З росіянами не хотіли б проживати поруч 13%, з євреями — 12%, з татарами — 10%, з румунами — 8%, з угорцями — 5%, з поляками — 3%.

У порівнянні з 2005 роком, серед українців зросла толерантність відносно сприйняття інших національностей. Найвищий рівень антипатії залишається до циган. Водночас значно зменшилися симпатії і зросли антипатії до росіян. Більш артикульоване оціночне ставлення до громадян інших національностей демонструють респонденти, які проживають на Заході країни.

5. СТАВЛЕННЯ ДО ГРОМАДЯН ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Більшість громадян схильні дотримуватись принципу «вони не винні» стосовно осіб, які виїхали із зони АТО в інші регіони України, хотіли виїхати в інші регіони України, але не мали можливості, не виїхали із зони АТО, але не підтримують «ДНР»-«ЛНР».

Відповідно, 16%, 20% і 23% опитаних підтримують щодо цих категорій принцип «зрозуміти і пробачити». І лише абсолютна меншість — принцип «не забудемо, не пробачимо».

Дещо гіршим є ставлення до громадян, які виїхали із зони АТО до Росії. 46% опитаних вважають, що «вони не винні», 23% — готові «зрозуміти і пробачити», проте 14% — «не забудуть і не пробачать».

Суттєво гіршим є ставлення до громадян, які підтримують «республіки» або брали участь у їхніх збройних формуваннях. Відносна більшість громадян підтримують підхід «не забудемо, не пробачимо» щодо громадян, які не виїхали із зони АТО і підтримують «ДНР»-«ЛНР», а також тих, хто був примушений до участі у їхніх збройних формуваннях і воював проти України. Готові «зрозуміти і пробачити» їх — чверть, вважають їх не винними менше 15%.

Більшість респондентів не готові «забути і пробачити» тих, хто за власною ініціативою воював проти України та тих учасників терористичних формувань, які брали участь у тортурах українських військових і мирного населення. Готові «зрозуміти і пробачити» ці категорії — 10%, не винними їх вважають — 5%.

Найбільші частки громадян, які не визначилися (чверть) — відносно громадян, які підтримували «республіки» та були примушені до участі у їхніх збройних формуваннях, воюючи проти України.

Таким чином, більшість жителів усіх регіонів не демонструють негативного ставлення до громадян України, які виїхали із зони АТО в інші регіони України або не мали такої можливості чи залишилися там з інших причин, але не підтримували «ДНР»-«ЛНР».

В усіх регіонах спостерігається дещо гірше ставлення до громадян, які виїхали до Росії, але всюди більшість також не ставиться до них негативно. Відмінності стосуються ставлення до прихильників «республік» та учасників їхніх збройних формувань.

Ставлення до осіб, причетних до тортур, є вкрай негативним у більшості респондентів у всіх регіонах. Певний виняток становить Донбас, де негативне ставлення балансується розумінням або невизначеністю.

За таких умов порушення питання про «загальну» амністію учасникам «ДНР»-«ЛНР» без ретельного розслідування обставин перебування в них і діянь кожного з учасників може спровокувати вибух соціального невдоволення по всій Україні.

Источник

На ту же тему
Поделитесь своим мнением
Для оформления сообщений Вы можете использовать следующие тэги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Набат-время знать больше © 2017 ·   Войти   · Наверх