. Справжний біль – це коли не можеш поїхати в Луганськ на похорон матері | Набат-время знать больше

Справжний біль – це коли не можеш поїхати в Луганськ на похорон матері

У мого друга померла мама. В Луганську, на окупованій території.

Він поліцейський. Ми знайомі сто років, змолоду. Добре знайомі. Не одну справу розслідували, не одну цистерну випили — різне було.

Читайте также: Будни «ЛНР»: проверяют всех, кто вернулся из Украины

Коли почалася війна, він городами втік від сепарів і приєднався до нечисленних на той час співробітників луганської міліції, які не зрадили присязі.

Три роки відслужив в зоні АТО — Станиця, Щастя та інші місця сумнівної комфорності. Брав участь у звільненні та зачистках Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного. Реальний УБД, не аватар. Зараз працює в іншій області.

І сьогодні він не може попрощатися з мамою, поховати її, адже на малій батьківщині він — ворог народу із заочним смертним вироком, як і багато з нас.

Складно уявити, як тобі боляче, друже. Як на тебе тисне відчуття безсилля, несправедливості, незбагненності того, що сталось. Не існує слів, які б могли б вгамувати твій біль. Але ти — правильна, гідна людина, це абсолютно точно. Тримайся.

Читайте также: Народ в Луганске за три года правления «новороссов» сильно обездолился, – блогер

І ще я б хотів, щоб люди, які щодня розмазують по фейсбуку шмарклі про нестерпний тягар буття, принаймні приблизно уявляли, як він насправді виглядає.

Источник

На ту же тему
Поделитесь своим мнением
Для оформления сообщений Вы можете использовать следующие тэги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Набат-время знать больше © 2017 ·   Войти   · Наверх