. Курсу на українізацію досі немає – Пагутяк | Набат-время знать больше

Курсу на українізацію досі немає – Пагутяк

Ще рік тому мені перестала відповідати читачка з Харкова, коли я у одному зі своїх блогів написала, що нам не потрібні російські школи в Україні. Ця жінка писала мені українською цікаві розумні листи, але ліквідація шкіл з російською мовою навчання сприймалась нею як щось абсолютно неприпустиме. На сході і півдні України я зустрічалася з дуже приємними людьми, які чудово розмовляли українською і… не соромились при мені розмовляти зі своїми дітьми російською.

Ніхто з них не пояснив мені, чому їх діти російськомовні. Я розумію, вони не хочуть, щоб їх дітей ровесники вважали білими воронами, ображали і висміювали. У Запоріжжі, Херсоні, чи Києві це небезпечно. Виростає покоління, яке читає українські книги, дивиться українські фільми, здає ЗНО з української мови, але не має середовища, де могло б вільно спілкуватись українською мовою. Це ще хороші діти з інтелігентних сімей, а є родини, де ненависть до всього українського переходить від старшого покоління до наступного.

Читайте також: Если бы не украинский язык на наших политических ток-шоу, то можно подумать, что смотрим телеканал «Новороссия», – мнение

То було рік тому. Зараз можна спокійно говорити про ліквідацію російськомовних шкіл, хоча влада до цього не готова, як і до розірвання дипломатичних відносин з країною-агресором чи оголошення АТО війною. Курсу на українізацію досі немає, хоча громадянське суспільство активно її впроваджує на неофіційному рівні. Інфантильна поведінка чиновників від культури, мовознавців та й письменників на цьому тлі дуже помітна. Це я також можу пояснити. Чиновники чекають наказу, мовознавці боязкі і ледачі, ну а письменники бояться, що до них прилипне страшне тавро націоналізму і їх не допустять до ліберального грантового корита. Усі вони вичікують. Історія вчить, що саме ці категорії першими розстріляють, якщо прийдуть захищати руськоязичних самі знаєте хто. Про колишніх агентів КДБ і теперішніх ФСБ, яких аж кишить в освітніх та культурних установах, розмова окрема. Ті мають вже готові чорні списки як у Львові, так і в Слов’янську. І нікуди не втечеш, бо на Заході відкрився другий фронт.

Проте вікно вже розбито чи Анничка розлила олію, і навіть нагорі розуміють, що треба щось робити. Проблема в тому, що випустять трохи пари, влаштувавши показуху, але системних змін не буде. Ні вулиця, ні оселі, ні установи, ні бізнес не «постраждають» від націоналістів. Для обивателів російсько-совєцько-блатне стало рідним. Їм там комфортно від Ужгорода до Сум. Вони не хочуть розвиватися, думати і їх зона комфорту – це пиво перед телевізором і шашлики у загидженому лісі. Вони не здадуться, доки не помудріють, а для цього потрібне культурне середовище, яке мусить хтось створити.

Читайте також: Як розмовляти доброю українською мовою

Щодо студентів, які платять за оцінки, то від них годі чекати пасіонарності, а таких більшість.

Вороги українізації сподіваються, що її прихильники врешті втомляться і підуть на компроміс. І тих, і тих мало. Більшість просто байдужі, інертні та інфантильні. Тому російськомовні гіди на Хортиці й далі обслуговуватимуть українських школярів. Як і у Львові. Суцільна територія байдужості, обтицяна золотими маківками церков Московського патріархату від Мукачевого до Слов’янська, які витіснили гуцульські, бойківські та козацькі храми і змінили українські краєвиди. Ось що насправді об’єднує українців, а не те, що ви думали. Ну, і ненависть до влади, звісно. Владу, правда, можна змінити, але вона без системних змін не стане українською.

Источник

На ту же тему
Виджеты

Это место для ваших персональных виджетов. Ставьте из админки - рубрики, архивы, метки, календарь, свежие комментарии, произвольное меню и др.

Свежие записи
Набат-время знать больше © 2019 ·   Войти   · Наверх