. Як львів’янка у XIX ст. двічі об’їздила навколо світу | Набат-время знать больше

Як львів’янка у XIX ст. двічі об’їздила навколо світу

Вівторок, 23 лютого 2016
16:00

Історія

Як львів’янка у XIX ст. двічі об’їздила навколо світу

 
Коментувати
Роздрукувати

ХІХ століття стало часом, коли до мандрівок світом почало залучатись все більше і більше людей.Непересічним прикладом тут є Іда Пайффер, яка в один день покинула життя у Львові, та вирушила у мандри. Більш того, вона описала свої подорожі у книгах, які у тогочасній Європі стали бестселерами та були перекладені на 7 мов. Про це повідомляє «Фотографії Старого Лева».

Іда народилась у Відні і була донькою багатого купця Реєра. Ще дитиною, вона полюбляла спортивні вправи та хлопчачий одяг, окрім того, вона отримувала освіту, яку на той час здебільшого отримували саме чоловіки. Коли їй було 5 років, вона вирушила у свою першу подорож з батьком – у Палестину та Єгипет. Вочевидь ця мандрівка справила на неї незабутнє враження. Коли їй було 9 років, батько помер, і за виховання взялась мати, яка підходила до виховання доньки цілковито по-іншому.

Львівська частина історії розпочинається 1 травня 1820 року, коли Іда виходить заміж на доктора права Марка Антона Пфайффера, який на той час був адвокатом у Львові. На той час він був пов’язаний у роботі з австрійською адміністрацією Галичини, тому його перебування у місті було зумовлене службовими причинами. Незважаючи на те, що для тогочасної монархії Габсбургів край був своєрідним «Сибіром», Іда переїжджає до міста з чоловіком. Проте його кар’єру важко було назвати успішною. Він звинуватив чиновників у Галичині у корумпованості і змушений був покинути посаду, після чого він так і не міг нормально працевлаштуватись.

Сім’ю охопили злидні, і щоб хоч якось покращити становище, Іда почала давати уроки малювання та музики. І без того важкі умови були ще важчими через те, що Марк був старший за неї на 24 роки і уже мав дорослого сина від попереднього шлюбу. Фінансова ситуація покращилась лише у 1831 році, коли вона отримала спадщину після смерті матері. Іда нарешті змогла найняти хороших вчителів для своїх двох синів. Її чоловік помер у 1838 році, а згодом, після дорослішання синів, тогочасна львівська домашня господиня нарешті отримала змогу здійснити змінити амплуа і здійснити дитячу мірю –податись і подорожі світом.

У 1842 році вона помандрувала Дунаєм до Чорного моря та Стамбулу. Звідти вона продовжила свій шлях до Палестини та Єгипту і повернулась додому через Італію. Вона вирішує опублікувати своє враження від поїздки і у 1843 у Відні з’являється її двохтомник про мандрівку у Єгипет та Святу землю. Прибутки від публікації дозволили їй подорожувати і далі. У 1845 вона вирушає у Скандинавію та Ісландію і у 1846 у Пешті (частина сучасного Будапешту, до другої половини ХІХ століття Буда і Пешт на Дунаї були окремими містами) виходить її книга про цю подорож, яку у 1852 році переклали англійською і видали в Лондоні.

Натхненна попередніми успіхами, Іда вирушає у свою першу навколосвітню подорож. Вона відвідує Бразилію, Чилі, цілу низку інших країн Південної Америки, Таїті, Китай, Індію, Персію, Османську імперію і Грецію. Додому вона повернулась у 1848 році.

За підсумками цієї подорожі виходить чергове видання, яке одразу у рік його виходу перекладають англійською. У 1851 році, вона вирушає в Англію та Південну Африку, потім у Борнео, Суматру та Австралію. Після цього її шлях пролягав через США, Перу, Еквадор, а потім знову на північ, до Великих Озер, звідки вона вирушила у Європу та повернулась додому де написала книгу про свою другу навколосвітню подорож.

У травні 1857 вона вирішила відвідати Мадагаскар, де вона навіть втрутилась в антиурядову змову, внаслідок чого змушена була покинути країну. Проте вона підхватила малярію, яка на той час була екзотикою у Європі і в результаті у 1858 вона померла від цієї хвороби. Її син Оскар, посмертно видав книгу про її подорож до Мадагаскару з її біографією. У 1879 окремо виходить її біографія. Іду обрали членом географічних товариств у Берліні та Парижі, вона була одним з найбільш вражаючих мандрівників ХІХ століття і очевидно одним з найбільш незвичних мандрівників пов’язаних зі Львовом.

Источник

На ту же тему
Набат-время знать больше © 2019 ·   Войти   · Наверх