. «Все українське земельне законодавство — це пісня корупціонерів. Завдання мого законопроекту — наступити їй на горло» | Набат-время знать больше

«Все українське земельне законодавство — це пісня корупціонерів. Завдання мого законопроекту — наступити їй на горло»

Пʼятниця, 20 січня 2017
06:50

Газета по-українськи

Політика

«Все українське земельне законодавство — це пісня корупціонерів. Завдання мого законопроекту — наступити їй на горло»3

 
Коментувати
Роздрукувати

Фото: ТАРАС ПОДОЛЯН

Для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом Україна має виконати кілька вимог. Зокрема, відкрити ринок сільськогосподарських земель для товарного виробництва. Закон треба прийняти до березня 2017 року. Про це йдеться в меморандумі про співпрацю України з МВФ.

У Верховній Раді наприкінці 2016‑го було зареєстровано два законопроекти «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». 13 грудня — № 5535 за підписом шістьох парламентаріїв: Олексія Мушака, Сергія Хланя, Павла Різаненка, Віктора Чумака, Ольги Бєлькової та Віктора Романюка. А 28 грудня — альтернативний законопроект № 5535-1. Його автор — народний депутат Аркадій Корнацький. З ним обговорюємо тему продажу землі сільськогосподарського призначення.

Аркадію Олексійовичу, ви внесли в парламент законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Це означає, що ви — за вільний земельний ринок?

— Це означає якраз протилежне — я за ретельно врегульований обіг пайових земель, зі встановленням норм, що захищатимуть селян-землевласників.

Можновладці самі для себе пишуть закони, щоб обкрадати народ. Все українське земельне законодавство, з поправками останніх двох років, і зареєстрований законопроект №5535 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» — це пісня корупціонерів. Завдання мого законопроекту — наступити їй на горло.

Якщо мій законопроект стане законом, корупціонери більше не зможуть наживатися на селянах і не вкрадуть жодної сотки ріллі. Це можливо лише в разі широкої суспільної підтримки — насамперед з боку селян, сільгоспвиробників, правників. Тому що для влади цей закон — втрата мільярдів доларів корупційних доходів, які вона подумки вже поклала у власні кишені. І вона зробить усе, щоб завалити його.

Як законопроект шести нардепів №5535 захищає власників паїв і чи заповнює прогалини в законодавстві щодо обігу земель?

— Він не тільки не захищає людей, а й створює ідеальні умови для їх обезземелення. Плюс має на меті відібрати у селян і сільгоспвиробників навіть ті землі, які ще у середині 1990-х стали колективною власністю. А це сотні тисяч гектарів. Також — позбавляє близько мільйона селян, які досі не отримали паїв, можливості одержати їх шляхом розпаювання так званих державних земель. Їх планують не розпаювати між людьми, які мають право на земельний наділ, — це працівники державних сільгосппідприємств, соціальної сфери села і пенсіонери з їх числа — а розпродати. Встановлюються хитрі механізми дерибану мільйонів гектарів цих так званих державних сільгоспземель. Наприклад, Кабміну надають повноваження продавати землю через «електронні торги». Це ж мрія чиновників! Вони так розпишуть правила цих торгів, що земля потраплятиме в руки «потрібних» людей.

А ще той законопроект стати власниками ріллі дозволяє іноземцям. Тобто дає їм можливість заволодіти національним багатством українців. З урахуванням фінансових можливостей вони миттєво скуплять наші чорноземи. Законопроект №5535 дозволяє робити це відкрито — через компанії, засновані іноземцями в Україні, а згодом і фізичним особам-іноземцям. Цей корупційний, антиукраїнський законопроект загрожує національній безпеці країни.

Хіба народні депутати, які є його ініціаторами, не розуміють цих ризиків?

— Переконаний, що закон готували не народні депутати, а «фахівці» корупційної мафії, переважно Держгеокадастру. Підписантів попросили поставити свої прізвища. Їх використали у грандіозній афері.

По-перше, цей закон ніяк не захищає селянина. 15 років політики кричали про необхідність уберегти його від обману, від обезземелення, а як дійшло до справи — раптом про це забули.

По-друге, із 22 статей лише три-чотири змістовні. Решта — «вода», повтор і переказ положень Цивільного й Земельного кодексів. Але в цих трьох-чотирьох новелах і зосереджена злочинна суть законопроекту: створити можливості для захоплення так званої державної сільськогосподарської і селянської «пайової» землі, а потім з великою вигодою перепродати іноземцям.

Для цього з 1 липня 2017 року дозволяється купівля-продаж державних і комунальних земель, впроваджується примусова «консолідація» пайових земель. І, головне, обіг земель сільськогосподарського призначення пропонується регулювати не лише спеціальним законом, яким і є закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», а й усіма іншими «нормативно-правовими актами в сфері земельних відносин». Тобто «пісню корупціонерів», якою є все українське законодавство, мафія за допомогою народних депутатів хоче зробити ще веселішою й гучнішою.

Чиновники понаприймають таких «нормативно-правових актів», що «мораторій» перетвориться на відкритий «грабаторій» і остаточний «гробаторій» селян. А всі державні сільгоспземлі швидко відійдуть до зажерливих «державників». В українських реаліях не можна давати волі «нормативній творчості» чиновників.

Обіг земель сільськогосподарського призначення повинен регламентуватися винятково відповідно до Конституції нормами Цивільного й Земельного кодексів і цього спеціального закону — «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». І нічим більше! Бо для чого тоді приймається цей закон — тільки щоб переадресувати до якогось іншого законодавства?! Тоді це не закон, а якесь дишло.

Чому називаєте державні землі «так званими державними»?

— В Україні державних земель чи земель державної власності немає. Державними були всі землі в Радянському Союзі. Власність держави на все, включаючи природні ресурси, є вірною ознакою тоталітарного режиму.

16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси були проголошені власністю українського народу. Це положення в 1996 році закріпили статтею 13 Конституції. Україна була проголошена демократичною й правовою державою, а ця норма — багато до чого зобов’язує.

Але вже у грудні 1990-го голова Верховної Ради Леонід ­Кравчук, а в жовтні 2001-го президент Леонід Кучма підписують Земельні кодекси, якими вся земля в Україні безпідставно оголошується державною власністю. По суті, обидва ці «комунодемократи» разом із парламентаріями вчинили розворот від демократії до тоталітаризму. Норми щодо «державної власності» на всі землі України прямо суперечать Конституції, тому жодних державних земель нема.

Однак чиновникам начхати на юридичні матерії. Вони планують обікрасти селян через розпродаж так званих державних сільськогосподарських земель. Я ж пропоную позбавити їх такої можливості, розпаювати всі неприватизовані сільгоспземлі серед людей, які на них живуть і працюють.

Ви підготували законопроект №5535—1 вже після того, як був зареєстрований попередній за підписом шести депутатів?

— Складний законопроект написати за два тижні неможливо. Над ним я працював багато років. Спочатку це був проект закону «Про земельний ринок» — набагато об’ємніший, бо стосувався обігу всіх земель.

Мій законопроект розроблявся на основі вивчення й аналізу законодавства — як юрист я працюю із земельним правом із 1982 року. А також на основі мого селянського життєвого досвіду й на практичному досвіді викупу моєю сім’єю 100 відсотків земельних і майнових паїв членів КСП у нашому рідному селі Чаусово-2 Первомайського району на Миколаївщині.

Уже тоді, наприкінці 1990-х, коли постало питання викупу «всього колгоспу», я усвідомив: селяни, які продали землю, дуже скоро витратять отримані гроші. Однак вони не повинні залишитися без шматка хліба. І придумав формулу «поміркована ціна плюс довічна рента». З перших днів своєї роботи сімейне агропідприємство Корнацьких дотримується цієї формули і щороку надає селянам, які в 1998–2000 роках продали паї, аналог орендної плати — ренту. Продана земля продовжує годувати їх усе життя. У ренті передбачена навіть так звана остання послуга — покупець землі у разі смерті колишнього власника паю надає все необхідне для його поховання. Для багатьох селян, особливо одиноких і малозабезпечених, це дуже важливо.

Ваш законопроект передбачає довічну ренту?

— Так. Тепер механізм «мінімальна ціна плюс довічна рента» хочу зробити законом. Встановити мінімальну ціну відчуження «пайової» землі на рівні 20-річної сьогоднішньої орендної плати. До цієї мінімальної ціни додаватиметься щорічна рента — у розмірі середньої орендної плати.

Такий підхід дає можливість запустити в обіг землю для товарного виробництва — серед тих, хто живе і працює на землі. Навіть невеликий фермер, за наявності пропозиції, зможе викупляти паї односельчан, які орендує. А вони, за його допомоги, вестимуть присадибне господарство і матимуть дохід.

Хоча землю можна продати й за будь-якою вищою ціною — селянин сам вирішує. Але не за нижчою від мінімальної — бо тоді угода буде недійсною. А хто не бажає продавати — обробляє землю сам чи здає в оренду.

Які ще нововведення передбачає ваш законопроект?

— У ньому багато новел. Усі вони спрямовані на те, щоб селянина не обманули.

При передачі землі до статутного капіталу господарського товариства, в заставу, при обміні, відчуженні землі в будь-який інший спосіб має бути дотримана норма щодо мінімальної ціни й довічної ренти. Хоч би до кого перейшла земля, він муситиме сплачувати ренту.

А якщо обман таки стався, передбачається повна матеріальна відповідальність перед селянином уповноваженої особи, яка реєструє угоду.

Суб’єктами обігу землі можуть бути тільки сільгоспвиробник чи селянин, який живе й працює на землі.

На відміну від законопроекту №5535, який без обмежень дозволяє ставати власниками сільгоспземлі фізичним особам-іноземцям і компаніям, заснованим іноземцями, мій законопроект цього не передбачає навіть у випадку, якщо іноземець чи заснована ним компанія успадкували землю. Тоді вони протягом року зобов’язані здійснити її відчуження. Але якщо захочуть обробляти — будь ласка, передайте сільській громаді й візьміть в оренду. Без цього обмеження українську землю скуплять іноземці. Це матиме негативні наслідки для безпеки країни, у тому числі демографічні.

Не хочу, щоб замість українських сіл на нашій землі росли іноземні колонії-поселення. У мене протилежна мета — підняти наше село.

«Газета по-українськи» починає загальнонаціональну дискусію щодо ринку землі.

До обговорення пропонуємо долучитися фахівцям-юристам, фермерам і селянам-власникам землі сільськогосподарського призначення для товарного виробництва, так званим пайовикам. Листи можна надіслати на електронну пошту: zemlya@gpu.ua або на абонентську скриньку редакції: 03067, м. Київ, а/с 31.

27 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель у середині 1990-х передано в колективну власність в Україні та розпайовано. Близько 7 млн селян набули права власності на ці землі.

Що передбачає законопроект Аркадія Корнацького

• Покупцем землі сільськогосподарського призначення можуть бути винятково фізичні та юридичні особи, які працюють на землі. Іноземці не можуть набувати у власність землю.

• Уповноважена особа, яка реєструє угоду з відчуження землі, зобов’язана контролювати цей процес. Якщо продавець зазнав матеріальної шкоди через неналежне виконання нею обов’язків, уповноважена особа відшкодовує збитки.

• Мінімальна ціна землі — це сьогоднішня річна оренда, помножена на 20.

• Строк розрахунків за покупку не може перевищувати шести місяців. Недотримання термінів є підставою для розірвання угоди.

• Якщо земля відчужена за мінімальною ціною, покупець щорічно надає продавцю довічну ренту — у вигляді продукції та послуг. Платити її зобов’язаний і кожен наступний власник землі. У разі смерті отримувача довічної ренти покупець надає ­транспорт, кошти на поховання й поминання.

• Землевласник має право подарувати землю тільки: дітям, іншому з подружжя, батькам, рідним братам і сестрам, бабі, діду, онукам, особі, яка проживала із землевласником однією сім’єю не менш як п’ять років. Дарування землі позбавляє землевласника права на довічну ренту.

Що передбачає законопроект за підписом шести депутатів

• Земельні ділянки державної власності продаються на електрон­них торгах із 1 липня 2017 року. Стартова ціна продажу не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку.

• Земельні ділянки селян можуть продаватися з 1 липня 2018 року.

• Цільове призначення ділянки можна змінити не раніше як через три роки.

• Мінімальний розмір земельної ділянки — не менше 1 га.

• У приватній власності фізичної особи можуть перебувати земельні ділянки загальною площею до 500 га. Власник 200 га має подати електронну декларацію.

• Загальна площа ділянок у влас­ності юридичної особи не може перевищувати 33% площі сільсько­господарських угідь території об’єднаної територіальної громади та/або району, що складає десятки тисяч гектарів землі.

• Фізичні особи-іноземці ­можуть купувати ділянки з 1 січня 2030 року; компанії, засновані іноземцями в Україні — з 1 січня 2020-го.

Источник

На ту же тему
Виджеты

Это место для ваших персональных виджетов. Ставьте из админки - рубрики, архивы, метки, календарь, свежие комментарии, произвольное меню и др.

Свежие записи
Преимущества врезных моек
Купить квартиру в Аликанте
Что вам стоит дом построить и отделать в том числе…
Хотите построить свой дом
Соблюдайте 5 правил, и прямой рекламодатель сам вас найдет
Вязание носков
Обучение в проекте»Практика»
По производителю Exagres
Полиэтиленовые трубы и фитинги для них
Как не стать жертвой насилия
Бизнес-идея: как создать кондитерский цех
Китайские кровати и кушетки
Единство механической и электронной составляющих
Настенные детские светильники
Разница между инвестированием и спекуляцией на рынке
Чем же привлекает рекламодателей контекстная реклама
Стоит ли делать локальный ремонт бампера
Что делать если мир сошел с ума? Самые популярные поисковые запросы
Продвижение сайта в Google
Первый трактор Solis типа Евро-4
Гречка в нашей жизни
Уход за волосами летом
Honda (Хонда) Prelude
Причины неприятного запаха изо рта
Почему не работают инструменты нашего бизнеса?
Арендовать недвижимость
Появился новый планшет Nokia на базе Windows 8
Автогиганты продолжают решать застарелые проблемы
Как воспитать сына?
Как вернуть доверие в отношениях
Нехватка техники решается легко и быстро
Куда установить холодильник?
Выбираем мебель для дома
Организация свадебного банкета: планируем в деталях
Гибель Русланы Коршуновой
Онлайн-торговля в Украине: почему многие возвращенных товаров уничтожается
Как обустроить однокомнатную квартиру?
Создание сайтов под ключ от 50 у. е
Россия и весь мир перешли на летнее время
Учеба и игра: взаимодополняющие или взаимоисключающие факторы
Концерт Loc-Dog
Экопарковки: новое слово в решении экопроблем города
Роль реальных квестов в тимбилдинге
Как выбрать коробку для торта
Как выбрать флипчарты
Клей для ремонта. Как выбрать?
Разновидность выключателей
Набат-время знать больше © 2020 ·   Войти   · Наверх